Экскурсия по Тель Беэр Шева
национальный парк

История Тель Беэр Шева

Тель Беер Шева, древняя Вирсавия, город семи колодцев, находится в пустыне, где ничего нет ценнее воды. Другое название места, точнее, его часть, Шева, говорит нам о ветхозаветной истории, когда Авраам и местный царь поклялись здесь не нападать друг на друга. Тель  переводится как «холм», а если учесть, что все места здесь ветхозаветные, то можно вполне утверждать, что холм библейский. Холм расположен на перепутье дорог, их пересечении. Как в сказке: прямо пойдешь – в Негев попадешь…, налево пойдешь – к Мертвому морю попадешь… Место стратегическое: к югу – безжизненный Негев, к западу – равнина и выход к портам, на севере – Иудейские горы, на востоке – до Мертвого моря рукой подать. Находился город на перекрёстке торговых путей и прежде всего был городом торговым. И еще одна особенность была у Вирсавии: построен город был на месте, где высоко пролегают грунтовые воды, а это основополагающая причина процветания в пустыне. Недаром город получил название города семи колодцев. Была вода – была жизнь.
Археологи проводили раскопки теля в 6 лет: с 1969 по 1975 год. Ученые установили, что здесь было поселение, откуда ушли люди в период  раннего бронзового века, потом оно было заброшено. Жители вернулись сюда в XI веке до нашей эры. В  IIX веке люди окончательно ушли из этих краев.
То, что нашли археологи, говорит о высоком уровне культуры людей, которые жили в Вирсавии. Когда вы окажетесь здесь с индивидуальным гидом, то воочию в этом убедитесь. Во время индивидуальной экскурсии вы сможете ощутить дух времени, который здесь витает. Перед вами оживут картины ветхозаветной истории, жизни людей почти три тысячелетия назад! Вирсавия в этом смысле значительно превосходит Помпеи, которым всего две тысячи лет.
Город был окружен стенами грубой и крепкой кладки. Перед стенами у ворот – просторная площадь. Здесь путников встречали назначенные горожане и интересовались, с какой целью они пожаловали к ним, не лихие ли люди, не пришли ли с камнем за пазухой. Здесь можно было торговать, можно было заключать сделки, здесь напоить скот. Дальше за стенами города была площадь непосредственно для торговли. На ней были здания с навесами, где после покупки люди навьючивали ослов и уходили. До сих пор сохранились ровные торговые ряды, между которыми «проходил» один навьюченный осел. Тут же были городские склады. Недалеко от городских стен расположен дворец главы города, это была самая высокая точка города. Дома жителей города в большинстве своем примыкали к городским стенам, так проще было защищаться. Жители со второго этажа обороняли не только свой город, но и свой дом, а значит сражались ожесточенно.  В археологическом парке можно увидеть обычный израильский дом тех времен. Дома обычно состояли из четырех комнат и имел внутренний дворик, тут же были помещение для животных. Улицы в городе неширокие, такие, чтобы по ним могла двигаться одна повозка. В теле есть и зернохранилище: яма, выложенная камнями позволяла сохранить продовольствие нетленным. Но настоящим сердцем города была его система водоснабжения. Подземные цистерны наполнялись водой и позволяли прожить жителям очень долгое время, например, во время осады города. Подземные цистерны – одна из причин, по которым древний город внесен в мировое наследие ЮНЕСКО. Водная система построена в виде зигзага, чтобы ребра поддерживали крышу, и система дошла до наших времен почти в неизменном виде. А это три тысячи лет!  Тель Беер-Шева – место, где можно увидеть, как жили древние израильтяне, чем занимались, что делали – словом, увидеть кусочек обычной жизни древних. Этим он и интересен. Раскопано шестьдесят процентов поселения. Сколько же открытий и загадок еще предстоит узнать!

Тель Беер Шева, стародавня Вірсавія, місто

Тель Беер Шева, стародавня Вірсавія, місто семи колодязів, знаходиться в пустелі, де нічого немає ціннішого за воду. Інша назва місця, точніше, його частина, Шева, говорить нам про старозавітну історію, коли Авраам і місцевий цар заприсяглися тут не нападати один на одного. Тель перекладається як «пагорб», а якщо врахувати, що всі місця тут старозавітні, можна цілком стверджувати, що пагорб біблійний. Пагорб розташований на роздоріжжі доріг, їх перетині. Як у казці: прямо підеш – у Негів потрапиш…, ліворуч підеш – до Мертвого моря потрапиш… Місце стратегічне: на південь – неживий Негев, на захід – рівнина та вихід до портів, на півночі – Іудейські гори, на сході – до Мертвого моря рукою подати. Перебував місто на перехресті торгових шляхів і насамперед був містом торговим. І ще одна особливість була у Вірсавії: побудовано місто було на місці, де високо пролягають ґрунтові води, а це основна причина процвітання в пустелі. Недарма місто отримало назву міста семи колодязів. Була вода – було життя.
Археологи проводили розкопки теля у 6 років: з 1969 по 1975 рік. Вчені встановили, що тут було поселення, звідки пішли люди в період ранньої бронзової доби, потім воно було закинуте. Жителі повернулися сюди у ХІ столітті до нашої ери. У ІІХ столітті люди остаточно пішли з цих країв.
Те, що знайшли археологи, говорить про високий рівень культури людей, які мешкали у Вірсавії. Коли ви опинитеся тут з індивідуальним гідом, то на власні очі переконаєтеся. Під час індивідуальної екскурсії ви зможете відчути дух часу, що тут витає. Перед вами оживуть картини старозавітної історії, життя людей майже три тисячоліття тому! Вірсавія в цьому сенсі значно перевершує Помпеї, яким лише дві тисячі років. Місто було оточене стінами грубої та міцної кладки. Перед стінами біля воріт – простора площа. Тут подорожніх зустрічали призначені городяни і цікавилися, з якою метою вони завітали до них, чи не лихі люди, чи не прийшли з каменем за пазухою. Тут можна було торгувати, можна було укладати угоди, тут напоїти худобу. Далі за стінами міста була площа безпосередньо для торгівлі. На ній були будинки з навісами, де після покупки люди нав'ювали ослів і йшли. Досі збереглися рівні торговельні ряди, між якими «проходив» один нав'ючений осел. Одразу ж були міські склади. Неподалік міських стін розташований палац глави міста, це була найвища точка міста. Удома мешканців міста здебільшого примикали до міських стін, так простіше було захищатись. Мешканці з другого поверху обороняли не лише своє місто, а й свій будинок, а отже, боролися запекло. В археологічному парку можна побачити звичайний ізраїльський будинок тих часів. Будинки зазвичай складалися з чотирьох кімнат і мав внутрішній дворик, тут же було приміщення для тварин. Вулиці в місті неширокі, такі, щоб по них міг рухатися один візок. У тілі є і зерносховище: яма, викладена камінням, дозволяла зберегти продовольство нетлінним. Але справжнім серцем міста була система водопостачання. Підземні цистерни наповнювалися водою та дозволяли прожити мешканцям дуже довгий час, наприклад, під час облоги міста. Підземні цистерни – одна з причин, через які стародавнє місто внесено у світову спадщину ЮНЕСКО. Водна система побудована у вигляді зигзагу, щоб ребра підтримували дах і система дійшла до наших часів майже в незмінному вигляді. А це три тисячі років! Тель Беер-Шева – місце, де можна побачити, як жили давні ізраїльтяни, чим займалися, що робили – словом, побачити шматочок звичайного життя стародавніх. Цим він і цікавий. Розкопано шістдесят відсотків поселення. Скільки ж відкриттів та загадок ще належить дізнатися!

Фото Тель Беэр Шева национальный парк

             

Видео Тель Беэр Шева национальный парк