Ковчег завета в Силоме, Шило, Археологические раскопки Шило, завоевания Ханаана,#
Шило - Силом
|
 |
 |
 |
| Заказать экскурсию | Google карты | Яндекс карты |
Шило - Силом
Силом, или Шило, - древнееврейский город, упоминающийся еще у Навина. После окончания трудного пути длиной в сорок лет народ израилев переправился через
реку 
Иордан, пришел в Силом и установил там скинию – походный храм с Ковчегом Завета. Здесь же Иисус Навин бросил жребий и разделил землю между коленами Израиля. Столицей Силом пробыл около четырехсот лет, пока не построен был храм в Иерусалиме. Город был столицей Израиля в эпоху Судей, и связан с именем пророка Самуила – одного из самых почитаемых пророков как в иудаизме, так и в христианстве. Его мать, Анна, горячо молилась о рождении сына и обещала посвятить его Богу. У нее родился Самуил, и она отдала сына в храм. Вся жизнь Самуила была подвигом служения Богу и народу Израиля. Самуил передал власть добровольно, помазав на царство Саула, а потом Давида. Бог устами Самуила предрек городу гибель. Так и случилось. Силом захватили филистимляне, и, что самое страшное, захватили с Ковчегом Завета. После Ковчег вернулся, но это уже совсем другая история. После набега врагов Силом пришел в упадок, религиозный центр переместился в Иерусалим. Сюда неоднократно возвращались люди. Сегодня в Силоме есть следы византийцев, после них сюда пришли арабы, и в самое последнее время вокруг древней религиозной столицы стали расти израильские поселения. Наверное, это место силы иудеев привлекает своим значением спустя тысячелетия.
Сегодня это национальный археологический заповедник. Находится он по дороге из Иерусалима в Шхем и хорошо виден с автомагистрали. Совершим прогулку по заповеднику с индивидуальным гидом (так она будет и удобней, и интересней). Первое, что видят туристы – следы пребывания византийцев. Это бассейн для сбора воды (очень важная вещь в сухом климате Израиля) и византийская церковь. В церкви сохранились чудесные мозаики, в изготовлении которых византийцы достигли совершенства. Интересно выглядит это небольшое, но очень легкое здание, все в арках и изящных колоннах. А вот построена она на более древнем фундаменте синагоги. В церкви находится макет скинии и стоит фигура священника, чтобы воочию представить себе, как выглядели иудейские священники в то далекое время. В заповеднике можно увидеть не только религиозные памятники. В городе жили и трудились люди. Сохранились стены жилых домов того времени, цистерны для воды, орудия для виноградарства, цистерны для вина. Почти нетронутым откопали археологи пресс для отжима оливкового масла. Можно только представить себе, что к этому прессу прикасались люди три с половиной тысячи лет назад, мысленно представить, как протекала жизнь, то вполне реально ощутишь связь времен. А это очень важно для современного человека.
На самом высоком месте горы построена башня. В ней располагается смотровая площадка, кинозал, небольшой музей. Интересна история его создания. Построена
она в 1013 году, деньги на строительство пожертвовала семья из США, точнее, ее глава. Они долго ждали рождения внука, приехали в Силом, молились на месте древней скинии, и долгожданный ребенок родился. Теперь с башни можно обозреть все окрестности, упомянутые в Ветхом и Новом завете. В кинозале демонстрируется фильм-реконструкция важнейших событий, происходивших в этом месте: братоубийственная война, моление Анны, пророчества Самуила, разграбление города филистимлянами. А в музее вы увидите интересные находки археологов. Иногда кажется, что руины или древние черепки не так интересны, как сохранившиеся или дошедшие до наших дней артефакты. Но только так можно почувствовать ту самую связь времен, без которой разрушится столь хрупкое равновесие в мире. В Силоме она ощущается как нигде.
Саула, а потім Давида. Бог вустами Самуїла пророкував місту загибель. Так і сталося. Силом захопили филистимляни, і що найстрашніше захопили з Ковчегом Завіту. Після того Ковчег повернувся, але це вже зовсім інша історія. Після набігу ворогів Силом занепав, релігійний центр перемістився до Єрусалиму. Сюди неодноразово поверталися люди. Сьогодні в Силомі є сліди візантійців, після них сюди прийшли араби, і останнім часом навколо стародавньої релігійної столиці почали зростати ізраїльські поселення. Напевно, це місце сили юдеїв приваблює своїм значенням через тисячоліття.
Нині це національний археологічний заповідник. Знаходиться він дорогою з Єрусалиму до Шхема і добре видно з автомагістралі. Здійснимо прогулянку заповідником з індивідуальним гідом (так вона буде і зручніша, і цікавіша). Перше, що бачать туристи – сліди перебування візантійців. Це басейн для збирання води (дуже важлива річ у сухому кліматі Ізраїлю) та візантійська церква. У церкві збереглися чудові мозаїки, у виготовленні яких візантійці досягли досконалості. Цікаво виглядає ця невелика, але дуже легка будівля, все в арках та витончених колонах. А ось побудована вона на давнішому фундаменті синагоги. У церкві 
знаходиться макет скинії і стоїть постать священика, щоб уявити собі, як виглядали іудейські священики в той далекий час. У заповіднику можна побачити не лише релігійні пам'ятки. У місті жили та працювали люди. Збереглися стіни тогочасних житлових будинків, цистерни для води, гармати для виноградарства, цистерни для вина. Майже незайманим відкопали археологи прес для віджиму оливкової олії. Можна тільки уявити собі, що до цього пресу торкалися люди три з половиною тисячі років тому, уявити, як протікало життя, то цілком реально відчуєш зв'язок часів. А це дуже важливо для сучасної людини.
На найвищому місці гори збудовано вежу. У ній знаходиться оглядовий майданчик, кінозал, невеликий музей. Цікавою є історія його створення. Збудована вона у 1013 році, гроші на будівництво пожертвувала сім'я зі США, точніше, її голова. Вони довго чекали на народження онука, приїхали до Силому, молилися на місці давньої скинії, і довгоочікувана дитина народилася. Тепер з вежі можна оглянути всі околиці, згадані у Старому та Новому 
Завіті. У кінозалі демонструється фільм-реконструкція найважливіших подій, що відбувалися в цьому місці: братовбивча війна, благання Анни, пророцтва Самуїла, пограбування міста филистимлянами. А у музеї ви побачите цікаві знахідки археологів. Іноді здається, що руїни або стародавні черепки не такі цікаві, як артефакти, що збереглися або дійшли до наших днів. Але тільки так можна відчути той самий зв'язок часів, без якого зруйнується така крихка рівновага у світі. У Силомі вона відчувається як ніде.
Иордан, пришел в Силом и установил там скинию – походный храм с Ковчегом Завета. Здесь же Иисус Навин бросил жребий и разделил землю между коленами Израиля. Столицей Силом пробыл около четырехсот лет, пока не построен был храм в Иерусалиме. Город был столицей Израиля в эпоху Судей, и связан с именем пророка Самуила – одного из самых почитаемых пророков как в иудаизме, так и в христианстве. Его мать, Анна, горячо молилась о рождении сына и обещала посвятить его Богу. У нее родился Самуил, и она отдала сына в храм. Вся жизнь Самуила была подвигом служения Богу и народу Израиля. Самуил передал власть добровольно, помазав на царство Саула, а потом Давида. Бог устами Самуила предрек городу гибель. Так и случилось. Силом захватили филистимляне, и, что самое страшное, захватили с Ковчегом Завета. После Ковчег вернулся, но это уже совсем другая история. После набега врагов Силом пришел в упадок, религиозный центр переместился в Иерусалим. Сюда неоднократно возвращались люди. Сегодня в Силоме есть следы византийцев, после них сюда пришли арабы, и в самое последнее время вокруг древней религиозной столицы стали расти израильские поселения. Наверное, это место силы иудеев привлекает своим значением спустя тысячелетия. Сегодня это национальный археологический заповедник. Находится он по дороге из Иерусалима в Шхем и хорошо виден с автомагистрали. Совершим прогулку по заповеднику с индивидуальным гидом (так она будет и удобней, и интересней). Первое, что видят туристы – следы пребывания византийцев. Это бассейн для сбора воды (очень важная вещь в сухом климате Израиля) и византийская церковь. В церкви сохранились чудесные мозаики, в изготовлении которых византийцы достигли совершенства. Интересно выглядит это небольшое, но очень легкое здание, все в арках и изящных колоннах. А вот построена она на более древнем фундаменте синагоги. В церкви находится макет скинии и стоит фигура священника, чтобы воочию представить себе, как выглядели иудейские священники в то далекое время. В заповеднике можно увидеть не только религиозные памятники. В городе жили и трудились люди. Сохранились стены жилых домов того времени, цистерны для воды, орудия для виноградарства, цистерны для вина. Почти нетронутым откопали археологи пресс для отжима оливкового масла. Можно только представить себе, что к этому прессу прикасались люди три с половиной тысячи лет назад, мысленно представить, как протекала жизнь, то вполне реально ощутишь связь времен. А это очень важно для современного человека. На самом высоком месте горы построена башня. В ней располагается смотровая площадка, кинозал, небольшой музей. Интересна история его создания. Построена
она в 1013 году, деньги на строительство пожертвовала семья из США, точнее, ее глава. Они долго ждали рождения внука, приехали в Силом, молились на месте древней скинии, и долгожданный ребенок родился. Теперь с башни можно обозреть все окрестности, упомянутые в Ветхом и Новом завете. В кинозале демонстрируется фильм-реконструкция важнейших событий, происходивших в этом месте: братоубийственная война, моление Анны, пророчества Самуила, разграбление города филистимлянами. А в музее вы увидите интересные находки археологов. Иногда кажется, что руины или древние черепки не так интересны, как сохранившиеся или дошедшие до наших дней артефакты. Но только так можно почувствовать ту самую связь времен, без которой разрушится столь хрупкое равновесие в мире. В Силоме она ощущается как нигде.Силом, або Шило
Силом, або Шило, - давньоєврейське місто, яке згадується ще у Навина. Після закінчення важкого шляху завдовжки сорок років народ ізраїлів переправився через Йордан, прийшов у Силом і встановив там скинію – похідний храм із Ковчегом Завіту. Тут же Ісус Навин кинув жереб і розділив землю між Ізраїлевими колінами. Столицею Силом пробув близько чотирьохсот років, доки не збудовано храм у Єрусалимі. Місто було столицею Ізраїлю в епоху Суддів, і пов'язане з ім'ям пророка Самуїла – одного з найшанованіших пророків як в іудаїзмі, так і в християнстві. Його мати, Ганна, палко молилася про народження сина і обіцяла присвятити його Богові. У неї народився Самуїл, і вона віддала сина до храму. Все життя Самуїла було подвигом служіння Богові та народу Ізраїлю. Самуїл передав владу добровільно, помазавши на царство Саула, а потім Давида. Бог вустами Самуїла пророкував місту загибель. Так і сталося. Силом захопили филистимляни, і що найстрашніше захопили з Ковчегом Завіту. Після того Ковчег повернувся, але це вже зовсім інша історія. Після набігу ворогів Силом занепав, релігійний центр перемістився до Єрусалиму. Сюди неодноразово поверталися люди. Сьогодні в Силомі є сліди візантійців, після них сюди прийшли араби, і останнім часом навколо стародавньої релігійної столиці почали зростати ізраїльські поселення. Напевно, це місце сили юдеїв приваблює своїм значенням через тисячоліття.
Нині це національний археологічний заповідник. Знаходиться він дорогою з Єрусалиму до Шхема і добре видно з автомагістралі. Здійснимо прогулянку заповідником з індивідуальним гідом (так вона буде і зручніша, і цікавіша). Перше, що бачать туристи – сліди перебування візантійців. Це басейн для збирання води (дуже важлива річ у сухому кліматі Ізраїлю) та візантійська церква. У церкві збереглися чудові мозаїки, у виготовленні яких візантійці досягли досконалості. Цікаво виглядає ця невелика, але дуже легка будівля, все в арках та витончених колонах. А ось побудована вона на давнішому фундаменті синагоги. У церкві знаходиться макет скинії і стоїть постать священика, щоб уявити собі, як виглядали іудейські священики в той далекий час. У заповіднику можна побачити не лише релігійні пам'ятки. У місті жили та працювали люди. Збереглися стіни тогочасних житлових будинків, цистерни для води, гармати для виноградарства, цистерни для вина. Майже незайманим відкопали археологи прес для віджиму оливкової олії. Можна тільки уявити собі, що до цього пресу торкалися люди три з половиною тисячі років тому, уявити, як протікало життя, то цілком реально відчуєш зв'язок часів. А це дуже важливо для сучасної людини.
На найвищому місці гори збудовано вежу. У ній знаходиться оглядовий майданчик, кінозал, невеликий музей. Цікавою є історія його створення. Збудована вона у 1013 році, гроші на будівництво пожертвувала сім'я зі США, точніше, її голова. Вони довго чекали на народження онука, приїхали до Силому, молилися на місці давньої скинії, і довгоочікувана дитина народилася. Тепер з вежі можна оглянути всі околиці, згадані у Старому та Новому Завіті. У кінозалі демонструється фільм-реконструкція найважливіших подій, що відбувалися в цьому місці: братовбивча війна, благання Анни, пророцтва Самуїла, пограбування міста филистимлянами. А у музеї ви побачите цікаві знахідки археологів. Іноді здається, що руїни або стародавні черепки не такі цікаві, як артефакти, що збереглися або дійшли до наших днів. Але тільки так можна відчути той самий зв'язок часів, без якого зруйнується така крихка рівновага у світі. У Силомі вона відчувається як ніде. Фото Шило - Силом
Видео Шило - Силом
