пустыня Наби-Муса, Мечеть Наби Муса могила пророка Моисея, Наби Муса,
Наби Муса
|
 |
 |
 |
| Заказать экскурсию | Google карты | Яндекс карты |
Наби Муса гробница пророка Моисея
Совсем недалеко от Иерусалима, в 15 километрах, от Иерихона (в семи километрах), в Иудейской пустыне с ее космическими пейзажами вдруг неожиданно для путешествующих вырастает будто мираж одинокий комплекс зданий – Наби-Муса. Это почитаемое мусульманами место, именуемое также «Гробница Моисея». Арабы называют его Муса, евреи – Моше, христиане – Моисей. Легендарный предводитель иудеев, приведший свой народ на землю обетованную. Надо сказать, что это место в качестве его упокоения не почитается иудеями и христианами, поэтому Наби-Муса – комплекс мусульманских святынь. Не признают представители других конфессий это место по причине того, что в Ветхом завете сказано, что могила Моисея неизвестна, только то, что находится она у Красной горы. Все остальное – лишь предания, сложившиеся в систему. Действительно, неподалеку находится гора, называемая Красной. Известен и факт, что вокруг этой горы бедуины находили черные камни и считали, что их даровал Бог в ознаменование упокоения Мусы – камни горели. Из них изготавливались амулеты. На самом деле это был битумный сланец, но ведь бедуины этого не знали. На территории Наби-Мусы были источники воды, целых два! – в пустыне это истинное благословение. Так два природных чуда способствовали рождению легенды.
К созданию комплекса имеет непосредственное отношение великий Салах – ад-Дин. Опять же по преданию, он увидел сон, в котором Муса спросил его, почему тот не почитает его память на могиле. Салах-ад-Дин стал искать место, и звезды сошлись. Природные чудеса были укреплены творением рук человеческих. Правитель построил мечеть, караван для паломников, колодцы. Продолжил его дело Бейбарс. В XIII веке комплекс приобрел ныне существующий вид в основном. Последней реконструкции он подвергся в XIX веке при правлении Османов. Сегодня он состоит из той же мечети, приюта для паломников, внутреннего дворика с колодцами. Комплекс выглядит очень аскетично: здания крупной и грубой кладки, аскетичные купола мечети, внутренний дворик практически без украшений и убранства. Два колодца-близнеца. Редкая и оттого ценная растительность – вот и все украшения. Над комплексом возвышается минарет рядом с мечетью над гробницей, покрытой зеленой тканью с вышивкой арабской вязью золотом. Но вход в мечеть запрещен немусульманам, хотя через решетку гробницу увидеть можно.
Есть в истории Наби-Муса и трагическая страница. В 1920 году будущий предводитель арабских националистов Амин Хусейни призвал своих последователей к погрому евреев в Иерусалиме. Отсюда начался их поход, и долгие шестнадцать лет выступления продолжались в пасхальные гуляния. Англичане, хозяйничающие в Палестине, закрыли это место в 1937 году. На долгие десятилетия замерла активная жизнь в Наби-Муса.
Сегодня комплекс открыт, живут здесь бедуины-арабы, которые вполне освоили это место как туристическое: обслуживают приезжающих сюда, следят за порядком и чистотой, продают сувенирчики и всякую мелочь. Место для посещения с индивидуальной экскурсией очень даже интересное, из него открываются великолепные виды окрестностей, да и вдруг возникающий перед глазами комплекс удивляет. Едешь-едешь по пустыне, а там вдруг мечеть. Интересно!
Похоронен тут Моисей или нет – никто не знает точно, но место это точно заслуживает посещения, ведь это тоже кусочек истории многонационального государства Израиль.
Есть в истории Наби-Муса и трагическая страница. В 1920 году будущий предводитель арабских националистов Амин Хусейни призвал своих последователей к погрому евреев в Иерусалиме. Отсюда начался их поход, и долгие шестнадцать лет выступления продолжались в пасхальные гуляния. Англичане, хозяйничающие в Палестине, закрыли это место в 1937 году. На долгие десятилетия замерла активная жизнь в Наби-Муса.
Сегодня комплекс открыт, живут здесь бедуины-арабы, которые вполне освоили это место как туристическое: обслуживают приезжающих сюда, следят за порядком и чистотой, продают сувенирчики и всякую мелочь. Место для посещения с индивидуальной экскурсией очень даже интересное, из него открываются великолепные виды окрестностей, да и вдруг возникающий перед глазами комплекс удивляет. Едешь-едешь по пустыне, а там вдруг мечеть. Интересно!
Похоронен тут Моисей или нет – никто не знает точно, но место это точно заслуживает посещения, ведь это тоже кусочек истории многонационального государства Израиль.
Набі Муса гробниця пророка Мойсея
Зовсім недалеко від Єрусалима, в 15 кілометрах, від Єрихону (в семи кілометрах), в Іудейській пустелі з її космічними пейзажами раптом несподівано для подорожуючих виростає ніби міраж самотній комплекс будівель - Набі-Муса. Це шановане мусульманами місце, іменоване також «Гробниця Мойсея». Араби називають його Муса, євреї - Моше, християни - Мойсей. Легендарний ватажок іудеїв, який призвів свій народ на землю обітовану. Треба сказати, що це місце в якості його упокоєння не шанується іудеями і християнами, тому Набі-Муса - комплекс мусульманських святинь. Чи не визнають представники інших конфесій це місце через те, що в Старому завіті сказано, що могила Мойсея невідома, тільки те, що знаходиться вона у Червоної гори. Все інше - лише перекази, що склалися в систему. Дійсно, неподалік знаходиться гора, звана Червоної. Відомий і факт, що навколо цієї гори бедуїни знаходили чорні камені і вважали, що їх дарував Бог в ознаменування спочинку Муси - камені горіли. З них виготовлялися амулети. Насправді це був бітумний сланець, але ж бедуїни цього не знали. На території Набі-Муси були джерела води, цілих два! - в пустелі це справжнє благословення. Так два природних дива сприяли народженню легенди.
До створення комплексу має безпосереднє відношення великий Салах - ад-Дін. Знову ж за переказами, він побачив сон, в якому Муса запитав його, чому той не почитає його пам'ять на могилі. Салах-ад-Дін став шукати місце, і зірки зійшлися. Природні чудеса були укріплені творінням рук людських. Правитель побудував мечеть, караван для паломників, колодязі. Продовжив його справу Бейбарс. У XIII столітті комплекс придбав нині існуючий вид в основному. Останньою реконструкції він піддався в XIX столітті за правління Османов. Сьогодні він складається з тієї ж мечеті, притулку для прочан, внутрішнього дворика з колодязями. Комплекс виглядає дуже аскетично: будівлі великої і грубої кладки, аскетичні купола мечеті, внутрішній дворик практично без прикрас і оздоблення. Два колодязя-близнюка. Рідкісна і тому цінна рослинність - ось і всі прикраси. Над комплексом височіє мінарет поруч з мечеттю над гробницею, покритої зеленою тканиною з вишивкою арабською в'яззю золотом. Але вхід в мечеть заборонений немусульман, хоча через решітку гробницю побачити можна.
Є в історії Набі-Муса і трагічна сторінка. У 1920 році майбутній ватажок арабських націоналістів Амін Хусейні закликав своїх послідовників до погрому євреїв у Єрусалимі. Звідси почався їх похід, і довгі шістнадцять років виступи тривали в великодні гуляння. Англійці, господарюючі в Палестині, закрили це місце в 1937 році. На довгі десятиліття завмерла активне життя в Набі-Муса.
Сьогодні комплекс відкритий, живуть тут бедуїни-араби, які цілком освоїли це місце як туристичне: обслуговують приїжджають сюди, стежать за порядком і чистотою, продають сувенірчики і будь-яку дрібницю. Місце для відвідування з індивідуальної екскурсією дуже навіть цікаве, з нього відкриваються чудові види околиць, та й раптом виникає перед очима комплекс дивує. Їдеш-їдеш по пустелі, а там раптом мечеть. Цікаво!
Похований тут Мойсей чи ні - ніхто не знає точно, але місце це точно заслуговує відвідування, адже це теж шматочок історії багатонаціональної держави Ізраїль.
Є в історії Набі-Муса і трагічна сторінка. У 1920 році майбутній ватажок арабських націоналістів Амін Хусейні закликав своїх послідовників до погрому євреїв у Єрусалимі. Звідси почався їх похід, і довгі шістнадцять років виступи тривали в великодні гуляння. Англійці, господарюючі в Палестині, закрили це місце в 1937 році. На довгі десятиліття завмерла активне життя в Набі-Муса.
Сьогодні комплекс відкритий, живуть тут бедуїни-араби, які цілком освоїли це місце як туристичне: обслуговують приїжджають сюди, стежать за порядком і чистотою, продають сувенірчики і будь-яку дрібницю. Місце для відвідування з індивідуальної екскурсією дуже навіть цікаве, з нього відкриваються чудові види околиць, та й раптом виникає перед очима комплекс дивує. Їдеш-їдеш по пустелі, а там раптом мечеть. Цікаво!
Похований тут Мойсей чи ні - ніхто не знає точно, але місце це точно заслуговує відвідування, адже це теж шматочок історії багатонаціональної держави Ізраїль.
