Иерусалим гробница
пророка Самуила - Шмуэль

Пророк святой Самуил

Пророк св. Самуил – почитаемый в Израиле последний Судий Израиля. Его почитают и христиане и евреи. За что? за праведную жизнь. По Ветхому завету, Самуил, или Шмуель, родился намоленным. Так называли на Руси испрошенного матерью ребенка, которого та обещала посвятить Богу. Самуил по достижении взрослого возраста служил в храме, где впервые Бог воззвал к нему, чтобы тот передал волю Божью народу израилеву. С этих пор влияние Самуила на евреев стало огромным. До конца своей жизни он сохранял добродетельность, честность, скромность и благородство. Благодаря Самуилу на землю Израиля вернулся Ковчег святого Завета, который был схвачен филистимлянами, посланные в наказание евреям за их неправедную жизнь. Он имел право судить народ, так как его устами говорил Бог. Когда пришло время отдать власть, люди  просили Самуила поставить над ними царя. Пророк Самуил воспротивился, считая, что только Бог – истинный царь. Бог же велел прислушаться к народу. Так завершилась эпоха Судей и началась Эпоха Царей. Умер он в 52 года. В Ветхом завете говорится, что похоронен он был в своем доме в Раме. Но достоверно сказать, что Самуил похоронен именно там, нельзя. Многие ученые оспаривают это мнение, однако могила существует, и находится вблизи от Иерусалима.
Сегодня гробницей Самуила считается самое высокое место Иудейских гор (его высота – более восьмисот восьмидесяти метров), недалеко от Иерусалима. Здесь расположен комплекс строений, который является местом паломничества и иудеев, и христиан, и мусульман. Поднявшись к комплексу на высоту почти девятьсот метров, туристы оказываются на нижней смотровой площадке, откуда открывается великолепный вид на Иудейские горы, Иерусалим, Рамаллу. В ясные дни виды здесь великолепные.
Гробница находится в синагоге. Построена там и мечеть, и минарет. Мечеть  действующая. В таких местах надо соблюдать традиции, и при входе висит мезуза – футляр с кусочком пергамента, где написана главная молитва евреев «Слушай, Израиль…». Мезузы надо коснуться рукой при входе и выходе. Здесь молятся евреи. Если обойти храм слева, можно увидеть руины храма, которые построили крестоносцы и освятили его во имя пророка Самуила. Располагается так же место и для мусульман. На гробнице св. пророка Самуила молятся все вместе, и это единственное подобное место в Израиле.
Сам храм возведен крестоносцами в 1091 году и имеет явные готические черты: колонны, стрельчатые арки, внутри нет никакого убранства. Вероятно, потому, что крестоносцев изгнали мусульмане и устроили здесь мечеть. С тех времен сохранился михраб – место, указывающее направление Мекки. Вероятно, на месте михраба в свое время был алтарь. В мечеть войти нельзя. В синагогу можно, но только мужчинам, там же есть и женская половина. Когда-то очень давно мужчины и женщины молились вместе, но с тех пор все изменилось, и теперь молитва проходит отдельно. Сама гробница скорее символическая, потому что нельзя сказать, что это место  - древняя Рама точно. Но если подняться на крышу здания по узкой крутой лестнице, преодолев двести ступеней (примерно высота пятого-шестого этажа современных  домов), то можно понять, почему святилище стало столь почитаемо. На крыше открывается вид на окрестности, в которых разворачивалась вся библейская история. Отлично видно Масличную гору, колокольню православного монастыря на Елеонской горе, протестантскую церковь, и где-то рядом место вознесения Христа, которое называют Стопочкой местные. Направо виден современный Иерусалим, его район Рамот,и знаменитый мост «Струны Давида» (напоминает формой арфу, на которой играл Давид). Налево видна Рамалла – столица Палестинской автономии. Еще дальше – Вифлеемские холмы, но самого Вифлеема не видно, он скрыт за холмами. Виден Хеврон – древняя столица царя Давида. Давид, желая объединить колена Израилевы, которые все время ссорились, из Хеврона ушел и основал столицу, которая никому не принадлежала, и это был Иерусалим, в котором он построил свой главный храм. Видно долину Сорек, где развивалась история Самсона и Далилы. На противоположной стороне – вид на Самарию, где разворачивалось восемьдесят процентов библейских событий, ныне палестинские территории. Это истинное чудо – увидеть места, в которых происходили события, о которых слышишь с детства, читаешь или смотришь. И будто находишься прямо  в их центре. Это удивительное ощущение обязательно надо испытать, поднявшись на смотровую площадку гробницы Самуила.

Пророк св. Самуїл – шанований в Ізраїлі останній Судій Ізраїлю. Його шанують і християни та євреї. За що? за праведне життя. За Старим заповітом, Самуїл, або Шмуель, народився намоленим. Так називали на Русі випитану матір'ю дитину, яку та обіцяла присвятити Богу. Самуїл по досягненні дорослого віку служив у храмі, де вперше Бог покликав до нього, щоб той передав волю Божу народові ізраїлевому. З цього часу вплив Самуїла на євреїв став величезним. До кінця свого життя він зберігав доброчесність, чесність, скромність та шляхетність. Завдяки Самуїлу на землю Ізраїлю повернувся Ковчег святого Завіту, який був схоплений филистимлянами, посланими у покарання євреям за їхнє неправедне життя. Він мав право судити народ, бо його устами говорив Бог. Коли настав час віддати владу, люди просили Самуїла поставити над ними царя. Пророк Самуїл чинив опір, вважаючи, що тільки Бог – справжній цар. Бог же наказав прислухатися до народу. Так завершилася епоха Суддів і розпочалася Епоха Царів. Помер він у 52 роки. У Старому заповіті йдеться про те, що похований він був у своєму будинку в Рамі. Але достовірно сказати, що Самуїла поховано саме там, не можна. Багато вчених заперечують цю думку, проте могила існує, і знаходиться поблизу Єрусалиму.
Сьогодні гробницею Самуїла вважається найвище місце Юдейських гір (його висота – понад вісімсот вісімдесят метрів), недалеко від Єрусалиму. Тут розташований комплекс будівель, який є місцем паломництва та іудеїв, і християн, і мусульман. Піднявшись до комплексу на висоту майже дев'ятсот метрів, туристи опиняються на нижньому оглядовому майданчику, звідки відкривається чудовий краєвид на Юдейські гори, Єрусалим, Рамаллу. У ясні дні краєвиди тут чудові.
Гробниця знаходиться у синагозі. Побудовано там і мечеть, і мінарет. Мечеть діюча. У таких місцях треба дотримуватись традиції, і при вході висить мезуза – футляр зі шматочком пергаменту, де написана головна молитва євреїв «Слухай, Ізраїлю…». Мезузи треба торкнутися рукою при вході та виході. Тут моляться євреї. Якщо обійти храм зліва, можна побачити руїни храму, які збудували хрестоносці і освятили його в ім'я пророка Самуїла. Знаходиться так само місце і для мусульман. На гробниці Свю пророка Самуїла моляться всі разом, і це єдине подібне місце в Ізраїлі.
Сам храм зведений хрестоносцями у 1091 році і має явні готичні риси: колони, стрілчасті арки, всередині немає жодного оздоблення. Мабуть, тому, що хрестоносців вигнали мусульмани та влаштували тут мечеть. З тих часів зберігся міхраб - місце, що вказує напрямок Мекки. Мабуть, на місці міхраба свого часу був вівтар. У мечеть увійти не можна. У синагогу можна, але тільки чоловікам, там є і жіноча половина. Колись дуже давно чоловіки та жінки молилися разом, але з того часу все змінилося, і тепер молитва проходить окремо. Сама гробниця скоріше символічна, тому що не можна сказати, що це місце – давня Рама точно. Але якщо піднятися на дах будівлі по вузьких крутих сходах, подолавши двісті щаблів (приблизно висота п'ятого-шостого поверху сучасних російських будинків), то можна зрозуміти, чому святилище стало так шановано. На даху відкривається вид на околиці, де розгорталася вся біблійна історія. Відмінно видно Оливну гору, дзвіницю православного монастиря на Олеонській горі, протестантську церкву, і десь поряд місце вознесіння Христа, яке називають Стопочкою місцеві. Направо видно сучасний Єрусалим, його район Рамот, і знаменитий міст «Струни Давида» (нагадує формою арфу, де грав Давид). Ліворуч видно Рамалла – столиця Палестинської автономії. Ще далі – Віфлеємські пагорби, але сам Віфлеєм не видно, він прихований за пагорбами. Видний Хеврон – стародавня столиця царя Давида. Давид, бажаючи об'єднати Ізраїлеві племена, які весь час сварилися, з Хеврону пішов і заснував столицю, яка нікому не належала, і це був Єрусалим, в якому він збудував свій головний храм. Видно долину Сорек, де розвивалася історія Самсона та Даліли. На протилежному боці – вид на Самарію, де розгорталося вісімдесят відсотків біблійних подій, нині палестинські території. Це справжнє диво – побачити місця, де відбувалися події, про які чуєш з дитинства, читаєш чи дивишся. І ніби знаходишся прямо в їхньому центрі. Це дивовижне відчуття обов'язково треба випробувати, піднявшись на оглядовий майданчик гробниці Самуїла.

Фото гробница Самуила

            

Видео Гробница Самуила Иерусалим